Свято-Успенська Почаївська Лавра — один з найбільших у православному світі чоловічих монастирів — вражає красою своєї архітектури і атмосферою спокою й умиротворення, яку дарує всім своїм гостям ... Тут завжди щиро раді гостям з будь-якого куточка країни і зарубіжжя і готові розкрити чудеса та легенди стародавньої Лаври всім, кому важлива і цікава православна культура та історія.

Почаївська Лавра знаходиться на заході України, в 130 кілометрах від Львова і в 20 кілометрах від міста Кременець. Розташована Лавра на високому пагорбі, що підноситься над всією околицею більш ніж на сімдесят п’ять метрів. Біля підніжжя гори з трьох сторін розташоване містечко Новий Почаїв.


Перші історичні відомості про Лавру відносяться до початку тринадцятого сторіччя, до часу навали татарського хана Батия на Київську Русь. Після розгрому Києва та руйнування його святинь православні ченці київських печер бігли на захід і селилися у місцевості Почаївської гори.


На території Лаври знаходяться три особливо шановані святині:

Цілюща Стопа Богородиці — відбиток правої стопи Богородиці на місці, де відбулося її явище у 1240 році. Саме ця подія і спонукало православних ченців закласти на цьому святому місці церкву.

Чудотворна ікона Божої Матері. Цю ікону на Русь привіз із Константинополя грецький митрополит Неофіт. Подорожуючи по Волині, митрополит для відпочинку зупинився в маєтку Урля у поміщиці Ганни Гойської. Погостювавши кілька днів, митрополит благословив її і залишив за надану гостинність ікону Пресвятої Богородиці. У 1597 році в маєтку Ганни Гойської сталося диво — від ікони зцілився її сліпонароджений брат Філіп. У подальшому від ікони відбулося ще чимало чудес, і Ганна Гойська вирішила віддати її ченцям, які жили на Почаївській горі. У цьому ж році ікона була перенесена до Почаєва і монастирю були подаровані земельні наділи, що офіційно стверджувало існування монастиря.

Нетлінні мощі преподобного Іова. Кількома роками пізніше на гору Почаївську приходить з Дубенського монастиря преподобний Іов. Незабаром він був обраний ігуменом і став першим упорядником Почаївського монастиря. За благочестиве життя Господь прославив його чудотворіннями ще за життя, а після його кончини через 8 років у 1659 році його нетлінні мощі були підняті з землі. Зараз мощі знаходяться в срібній раці в печерному храмі і щодня відкриваються людям для поклоніння.

На вході до Лаври можна приєднатися до екскурсії, яку проводять учні духовної семінарії. Жінки заходять на територію Лаври в довгих спідницях і з покритою головою. Хустки і спідниці можна взяти на вході.